Коли складала маршрут на "Дороги міфів", то орієнтувалася на якісь теорії, думки вчених і т.д. А можна було просто подивитися на ареал проживання сучасних дардів - носіїв мови, яка найближча, наскільки я розумію, до т.зв. індоіранської, або, як вчив Залізняк, "бореальної прамови".


( Read more... )

Отже, сьогодні я відчуваю необхідність закінчити розповідь про нашу мандрівку Ладаком. Звісно, у планах було ще мінімум 3 великих дописи, але завтра ми з «Цінькоторечками» вирушаємо стопити і співати до Грузії та Вірменії, а отже будуть нові враження і нові записи. А з Ладаком розберемося зараз. Скорочено:)
Дороги
Головне правило ладакської дороги - ( Read more... )

На відрізку шляху Шрінагар-Лє дуже багато монастирів, однак нам так і не вдалося заїхати в них по дорозі в Ладак, тож довелося ніби-то повертатися туди пізніше. До багатьох монастирів не було навіть дороги, лише стежки, але ми відклали похід туди через певні труднощі зі здоров’ям. Однак зупинилися на найцікавішому: монастирі Алчі і монастирі ( Read more... )

Я мріяла про Тибет, здається, все життя. Я мріяла про Тибет з 13-ти років так точно, коли почала зачитуватися книжками Лобсанга Рампи (можете плюватися, скільки хочете, але то було самоє оно!). Ще раніше мама, підсівши на всілякі магії та містики, вголос читала мені Александру Давид-Ноель, а потім я й сама занурилася у магічні ритуали оживлення ( Read more... )

Аж не віриться, що ми вдома! Останні дві доби були вкрай важкими, ми їхали-їхали-їхали, не спали-не спали-не спали, і чухалися-чухалися-чухалися (поки ночували у монастирі у Різонгу, умудрилися підхопити злобних кусь)...
Це якась неймовірна подорож була, не знаю, чи мала ще колись за життя настільки насичені емоційно і враженнєво поїздки. Потрохи ( Read more... )